Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №96 комбінованого типу Харківської міської ради»

 






Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації
Офіційний сайт Департаменту освіти Харківської міської ради
Управління освіти адміністрації Червонозавоводського району Харківської міської ради
Управління кримінальної міліції у справах дітей
Портал превентивної освіти
ДИТЯЧИЙ ФОНД «ЗДОРОВ'Я ЧЕРЕЗ ОСВІТУ»
Допоможи дітям теплим словом!
Департамент науки i освiти Харківської обласної державної адміністрації



Робота з профілактики дитячого травматизму

                                                           У В А Г А ! ! !

                               


 

 

                

 

 

img_0331.jpg

 

 

Як навчити дитину безпечній поведінці

 

      В дослідженнях зазначається, що сфера відносин «батьки - вихователі» є визначальною в дошкільному віці. Спілкування, контакти, спільна з дорослими діяльність мають першочергове значення для формування мотивів поведінки та накопичення досвіду дітей.

     Провідний напрям в ДНЗ - робота з дітьми, оскільки вирішити задачу виховання безпечної поведінки можливо насамперед організовуючи його безпосередню діяльність.

 

Завдання:

*  Уточнити і систематизувати знання дітей про правила безпечної поведінки в побуті.

*  Закріпити отримані дошкільнятами знання і формувати на їх основі вміння безпечної поведінки в побуті.

* Створити умови для застосування дітьми умінь діяти з потенційно небезпечними предметами домашнього ужитку.

 

       

 

              Рано очікувати від дошкільнят, щоб вони самі знаходили безпечне рішення в тій чи іншій ситуації. Це рішення їм потрібно підказувати.

        Безпека життєдіяльності дошкільників, її забезпечення має здійснюватися в двох напрямках:

усунення травмонебезпечних ситуацій та виховання безпечної поведінки.
         Всім відомі казки (більшість) містять приклади порушення героями правил безпечної поведінки. Використовуйте цю можливість, щоб закріпити уявлення дітей, поговоріть, програйте ситуації з ними. Можна «переінакшити» цю казку так, щоб герої скористалися правилами безпеки.
         Говорити і грати на теми безпеки з дошкільнятами можна не більше 20-25 хвилин.
         Дидактичні ігри та посібники (спеціально підібрані) допоможуть дітям закріпити отримані знання про джерела небезпеки, запобіжні заходи та дії у можливих небезпечних ситуаціях.
          Щоденні «хвилинки безпеки», що включаються в різні заняття та інші режимні процеси, допомагають закріплювати знання і вміння особистої безпеки у дошкільнят.
           Бажано використовувати метод наочного навчання, який ефективний для закріплення у дітей уявлень про правила безпеки і наслідки їх порушення. Закріплюйте з дітьми знання ними домашньої адреси, телефону, прізвища, імені та по батькові батьків.
          Використовуйте приклади з особистого досвіду для ілюстрування способів безпечної поведінки.
          Каламбури, пісні, вірші допоможуть навчити дітей різноманітним відомостями про безпеку.
          Кращий урок безпечної поведінки - це приклад оточуючих дитину дорослих.

        Моделювання можливих небезпечних ситуацій на макеті і в ігровому куточку, а також імітація зразків поведінки - необхідний метод освоєння дітьми правил безпеки.

         На фізкультурних заняттях вчіть дітей правильно падати, щоб уникнути важких травм.

         Навчайте дітей правильному поводженню з побутовими предметами в процесі освоєння ними трудової діяльності, звертайте особливу увагу на запобіжні заходи.

         Підтримуйте в дітях зацікавленість у процесі навчання, поєднуючи його з жартами і забавами.

         Регулювання поведінки дошкільнят шляхом прямих заборон має бути мінімальним.

         Співпраця з батьками вихованців, допомога родині у вихованні безпечної поведінки дитини повинні проходити через активні форми взаємодії: тренінги, семінари, «круглі столи», консультації фахівців і індивідуально.

       Тренінги (ігрові) з телефоном в ДНЗ і вдома необхідні для засвоєння номерів телефонів служб допомоги та правил поведінки в конкретних небезпечних ситуаціях.

        Навчайте дітей прибирати за собою своє робоче місце, іграшки. Порядок в будинку і групі - не тільки для чистоти, але і для безпеки.

         Фізична підготовка - один з факторів, що впливають на поведінку людини у небезпечній ситуації. Тому одне із завдань навчання безпечній поведінці дошкільнят - розвивати у них силу, спритність, витривалість.

         Зберігання предметів побутової хімії, ліків, спиртних напоїв в недоступних для дітей місцях - особливий зміст роботи педагогів з батьками.

        Доцільно збагачення предметно-ігрового середовища групи об'єктами, що імітують потенційно небезпечні предмети, а також використання макета домашньої обстановки (вулиці, двору, ліси тощо) для закріплення правил безпеки дошкільнят.

        «Що якщо ...?» Питання такого типу дозволяють, по-перше, виявити, як дитина, швидше за все, надійде в тій чи іншій ситуації, по-друге, обговорити ситуацію та скорегувати поведінку дітей.

         Широко використовуйте твори дитячої художньої літератури, в тому числі і спеціальні, для ілюстрування дітям правил безпеки від наслідків пустощів.

         Щедрість (допомога) батьків-фахівців (лікар, військовий, пожежний, рятувальник, міліціонер, медсестра і т.д.) використовуйте для ознайомлення дошкільнят не тільки з професіями, а й з правилами безпеки, службами допомоги. Запрошуйте їх на зустрічі з дітьми, допомагаючи до них підготуватися.

          Ефективний спосіб показу дітям наслідків неправильного поводження або поводження з будь-яким предметом (тваринам, речовиною і т.п.) за допомогою ілюстрацій, телевізійних передач (тільки дитячих) та навчальних фільмів з міської фільмотеки.

«Юні медпрацівники». Цей напрямок в навчанні елементарним прийомам надання першої медичної допомоги доступно дітям вже середнього шкільного віку (промити, сказати дорослим, прикласти холод і т.п.) Бажано такі заняття проводити спільно з медсестрою.

        Ясно, що для дошкільнят потрібно багато разів повторювати усну інформацію і також багаторазово проводити з ними практичні заняття з безпеки. Використовуйте для цього різні методи і прийоми, зазначені вище.

 

 

 

 Спираючись на вікові психофізіологічні та інтелектуальні особливості дітей дошкільного віку, виділено ряд моментів, які важливо враховувати при вирішенні даних завдань:

 

* Викликати в дошкільників бажання дотримуватися правил безпеки в будинку, уникаючи моралізації, шляхом пізнання, а не заборон.

* Забезпечити активність кожної дитини при освоєнні знань і вмінь безпечної поведінки в домашньому середовищі.

* Вселити дитині, що небезпеки можна уникнути, якщо вести себе правильно, при цьому, не спровокувавши у нього почуття боязкості і страху, використовуючи імітаційне моделювання загрозливих ситуацій та навчання практичним діям з потенційно небезпечними предметами домашнього ужитку.

* У спілкуванні з дітьми використовувати і закріплювати такі поняття, як «небезпечно», «безпечно», «обережно».

 

Для того, щоб у дітей не виникало «інформаційного неврозу» через розширення і поглиблення знань про небезпечні ситуаціях в побуті, враховуючи особливості самого змісту, бажано організувати спостереження психолога дошкільного навчального закладу, який би контролював психічний стан дошкільнят, проводив діагностику рівня тривожності перед початком роботи, в середині навчального року і після закінчення.

Дотримання вказаних вище моментів сприяє використання ігрових методів і прийомів. Особлива роль відводиться ігровому персонажу, який розповідає історії, що відбувалися з ним (через порушення правил безпеки), «відкриває» разом з дітьми правила поведінки, загадує загадки, приносить картинки та різні завдання, «вигадує» вірші, проводить гостей в свій будинок і т.п. Саме він робить процес освоєння досвіду безпечної поведінки дітьми живим; допомагає їм зрозуміти правила безпеки, дозволити проблемні ситуації.

Вся робота з дітьми має здійснюватися за умови їх зацікавленості пропонованої темою або окремими питаннями і ні в якому разі не «нав'язуватися» дитині. Дидактична гра, заняття, читання художньої літератури і т.п. починається тільки з тими дітьми, які виявляють бажання до співпраці.

Робота з дітьми починається з уточнення та систематизації уявлень про гострих, колючих і ріжучих предметах як джерела небезпеки, запобіжні заходи з ними та формування відповідних умінь, оскільки даний вид небезпечних ситуацій найбільш знаком дошкільнятам. Найтривалішим за часом є другий блок небезпек в побуті (об'єкти, що призводять до опіків, пожеж і електротравма, і правила спілкування з ними). Профілактика падінь займає приблизно 1.5 - 2 місяці.

Домашні завдання допомагають упорядкувати «стихійне» отримання дітьми досвіду безпечної поведінки в домашніх умовах. Постійне включення дітей в спільну з дорослими діяльність дає емоційний вихід їх активності, дозволяє звернути увагу на способи обережного поводження з предметами побуту, сприяє формуванню умінь безпечної поведінки.

 

 

Також батькам пропонуємо завдання дати оцінку різним формам звернення до дитини, що дозволяють побачити різницю, вибрати найбільш вдалі, замінити небажані. Наприклад: «Я і не знала, що ти вмієш різати хліб таким ножем. Адже треба бути дуже обережним, інакше поріжешся », замість:« Негайно поклади на місце, це небезпечно! »

У спілкуванні з дітьми намагайтеся не стримувати активність дітей, а направляйте її в «корисне русло».

 

Діти п'яти років повинні знати наступні правила безпеки:

 

  * Не можна грати з сірниками і взагалі з вогнем;

* Не можна чіпати газові крани (біля плити), сірники;

* Не можна чіпати і включати в мережу електроприлади;

* Якщо побачиш де-небудь пожежа, біжи і клич дорослих;

* Якщо пожежа виникла з твоєї вини, то самий розумний і правильний вихід - це негайно залишити приміщення (а не ховатися) і покликати на допомогу сусідів;

* Телефон пожежної служби - 101!

 

 

Життя дається людині тільки раз. Щоб її прожити гідно і щасливо, треба її зберегти.

Наша задача - підготувати дитину до майбутнього життя, до зустрічі з різними ситуаціями.

 

 

 

 

    Розрізняють травматизм: побутовий, транспортний, шкільний і спортивний. Також є вуличний, вогнепальний, сільськогосподарський, виробничий, нещасний випадок на воді, задушення та отруєння.

    Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі до школи, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом.
     Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх.

Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці. Головними причинами вуличного травматизму є недоробки працівників жеків, будинкоуправлінь, будівельних організацій. Це несправні балкони, неогороджені канави, відчинені люки тощо. Взимку особливо небезпечні великі бурульки, що звисають з дахів будинків, під час ожеледі – не посипані піском або сіллю тротуари.
      Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм, при стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння.